вторник, 27 октября 2015 г.

Участь у тренінгу: Мережеві технології Веб 2.0 для вчителів

Моя сторінка Безрук Сергій Леонідович Регіон: Україна, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт Новомиколаївка Місце роботи: КЗ "Новоіванківська ЗОШ І-ІІ ступенів" Посада: вчитель фізики та інформатики Участь у тренінгу: Мережеві технології Веб 2.0 для вчителів Контакти: razdva.mmm@gmail.com Карта знань:
Хмара слів:
Інфографіка:
Віртуальна екскурсія:
Геосервіси Кросворд "Тепловое движение" Інтерактивна вправа - Вещество, тело, явление " Мої закладки Опитування Спільна робота з документами Віртуальна екскурсія Віртуальна газета Фотосервіси

четверг, 14 мая 2015 г.

Це корисно знати

ВПЛИВ КЛАСИЧНОЇ МУЗИКИ НА ЗДОРОВЯ

 І НЕ ТІЛЬКИ…

         Що залишив нам Моцарт, окрім естетичної насолоди своїми шедеврами? У всьому світі вчені вважають, що музика Моцарта підвищує можливості інтелекту та зміцнює здоров’я. До неї небайдужі навіть рослини й корови. 
Вчені всього світу стверджують, що музика Моцарта підсилює інтелектуальні здібності та покращує здоров’я. Навіть одна німецька компанія запропонувала впливати музикою Моцарта на стічні води. З результатами спостережень і досліджень так званого «ефекту Моцарта» ми і пропонуємо Вам ознайомитися тут.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ


Цей термін був вперше введений в 1995 році вченими Каліфорнійського університету. Вони виявили, що протестовані на просторове мислення студенти демонстрували вищий IQ після прослуховування музики Моцарта. Аналогічні дослідження були проведені з мінімалістською й трансовою музикою, командами з релаксації та аудіокнигами, але ніякого ефекту не виявили.

Вчені Гордон Шоу, Кетрін Кай і Франсіс Роше з Центру нейробіології навчання і пам’яті у своєму звіті, опублікованому в Neuroscience Letters, написали, що «36 студентів протягом 10 хвилин слухали Сонату для двох фортепіано Моцарта, К.448. Як наслідок в IQ тесті на просторове мислення вони набрали за шкалою інтелекту Стенфорда-Біне від 8 до 9 балів більше, ніж після прослуховування записів команд з релаксації або тиші. Тривалість прослуховування становила всього 10–15 хвилин».

Дослідження за участю 79 студентів також продемонструвало «помітне поліпшення в групі, яка слухала Моцарта, порівняно з групою, що слухала тишу, і групою, що слухала інші види музики. Дослідники зробили висновок, що «відповідь кори мозку на музику, можливо, є „Розеттським каменем“ для „коду“ або мови вищої функції мозку».

МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ


Іспанське періодичне видання «Ель Мундо» у 2007 році повідомило про те, що корови на фермі в Вільянуева дель Пардільо, дають по 30–35 літрів молока в день, що перевищує надої в 28 літрів з корови на інших фермах. Власник ферми Ганс Пітер Зібер зізнався, що його 700 корів фризької породи під час доїння слухають Концерт Моцарта для флейти та арфи. Він також стверджував, що з того часу, як коровам стали програвати твори Моцарта, молоко набуло більш солодкого смаку.

Ченці з Бретані (Франція), згідно Ей Бі Сі, першими виявили позитивний вплив на корів музики Моцарта. В даний час на фермах від Англії до Ізраїлю дають слухати коровам класичну музику.

ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я НЕДОНОШЕНИХ НЕМОВЛЯТ


Журнал «Педіатрія» в 2010 році опублікував дослідження ізраїльських учених, з якого випливало, що Моцарт допомагає недоношеним дітям швидше набирати вагу. У Тель-Авівському медичному центрі Сураські двадцяти недоношеним немовлятам два дні поспіль протягом 30 хвилин дослідники давали слухати музику Моцарта. Потім порівняли приріст ваги у них і у немовлят, які не слухали ніякої музики.

Лікарі виявили, що діти, які слухали музику, стали спокійнішими, а це призвело до зниження витрати енергії в спокої (ВЕС).
У своїй статті дослідники зробили висновок, що «у здорових недоношених немовлят прослуховування музики Моцарта значно знижує ВЕС. Ми вважаємо, що прискорений приріст ваги в результаті ефекту Моцарта можна частково пояснити впливом музики на ВЕС».

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД


У 2010 році завод з очищення стічних вод, що знаходиться недалеко від Берліна, апробував звукову систему Моцарта, вироблену німецькою компанією «Мундус». Музика з «Чарівної флейти» звучала для мікробів, що поїдають біомасу. Спочатку через кілька місяців експеримент на заводі був майже припинений. Але, через рік, коли прийшов час очистити від осаду резервуари, виявилося, що замість звичайних 7000 куб.м. відстою, потрібно вивезти тільки 6000.

Спеціаліст з обробки стічних вод Детлеф Далічоу розповів газеті Märkische Allgemeine, що «відстою нам довелося вивезти значно менше».

Таким чином компанія заощадила 10 000 євро на вартості вивезення відстою. «Мундус» заявляє, що докладає всіх зусиль для того, щоб їх акустичні системи точно відтворювали якість звучання концертного залу.

РІСТ РОСЛИН


З 1970-х роках проводилися дослідження впливу різних видів музики на рослини. Якась музика впливала на них добре, від іншої вони гинули. Переважною, однак, була для рослин музика Моцарта.

Вперше, експеримент із впливу музики на рослини провела студентка Дороті Реталлак в 1973 році в лабораторії Біотрон контролю коледжу штату Колорадо. Вона давала рослинам слухати музику двох різних радіостанцій. У першій кімнаті 3 години на день звучав рок. У другій — 3 години радіо грало легку музику.

Під впливом легкої музики рослини росли здоровими, їх стебла тягнулися до радіо. Важка музика, рок, пригнічували їх, листя виростали дрібними, відвертаючись від динаміків. Довгі й некрасиві паростки, в своїй більшості, через 16 днів загинули.

Реталлак експериментувала з великою кількістю різних стилів музики. Рослини полюбили органну музику Баха і джаз. Вони відвернулися від Лед Зеппелін і Джиммі Хендрікса. Виявилося, що найбільше рослинам подобалася класична індійська музика, що співається на сітарі. До музики кантрі вони були абсолютно байдужі.

ВИНОГРАДНА ЛОЗА

Власник виноградника і любитель музики Карло Чіньоцці вирішив знайти екологічний спосіб боротьби зі шкідниками винограду. У 2001 році він встановив динаміки на своєму винограднику в Тосканії площею 24 акра. Цілу добу рослини слухали класичну музику, в тому числі і Моцарта. Карло Чіньоцці зауважив, що виноградні лози росли краще. Виноград, розташований ближче до динаміків, визрівав швидше. Натхненний успіхом, Чіньоцці давав слухати винограду класичну музику, оберігаючи його від рок або поп-музики.

Естафету досліджень підхопили вчені Флорентійського університету. У 2006 році був проведений експеримент. Насолоджувалися мелодіями виноградні лози, як сказав професор агрономічних наук Стефано Манкусо, дозрівали швидше, ніж ті, яким не давали слухати музику. Музика благотворно впливала на зростання лози і загальну площу листя.

ЩУРИ В ЛАБІРИНТІ


Франсіс Роше, що брала участь у перших дослідженнях ефекту Моцарта в 1995 році, в 1998 році продовжила експерименти на групі щурів. На них впливали музикою Моцарта в утробі матері, і 60 днів після народження. Як виявилося, ці щури швидше проходили лабіринт, ніж виросли в тиші або слухали музику композитора-мінімаліста Пилипа Гласса, а так же білий шум.
  В журналі «Нейрологічні дослідження» було опубліковано результати експериментів, проведених в університеті Вісконсіна. Вони показали, що «на третій день впливу музикою Моцарта, піддослідні тварини, пройшли лабіринт швидше, помиляючись менше інших щурів. Різниця в результатах стала значно більше на п’ятий день. Це дозволяє зробити висновок, що тривалий вплив складної музики покращує навчання просторово-тимчасовому орієнтування щурів, що схоже з результатами, які спостерігаються у людей». 

Це стосується кожного !!!

Порядок дій населення за сигналом УВАГА ВСІМ!




Основні принципи здорового образу життя



ЦІКАВО! Про шкідливість Wi-Fi


Проблема нашого часу - паління

Аналіз уроку з "Основ здоров'я»

АНАЛІЗ УРОКУ З «ОСНОВ ЗДОРОВ'Я»

L Навчально-методичне і технічне забезпечення.
         1.1.Забезпеченість учнів підручниками.
  1.2.Забезпеченість наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення навчально-наочних посібників.
          1.3.Забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного використання.
        1.4.Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.
        1.5.Стан збереження обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.
2.  Підготовка вчителя до уроку.
       2.1.Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, ме­тодичних рекомендацій з питань викладання основ здоров'я, їх реалізація у практичній діяльності.
  2.2.Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом.
     2.3.Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань).
       2.4.Стан поурочного планування.
       2.5.Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями.
      2.6.Самоосвітня робота вчителя.
3.  Навчально-виховна робота на уроці. 
      3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.
   3.1.1. Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.
  3.1.2. Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.
   3.1.3. Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми йогопроведення.
   3.1.4. Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчителя на різних етапах уроку. Використання методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, навчальні контракти, інтерв'ю, розгляд і аналіз окремого випадку, екскурсія, робота в групі, розв'язування проблеми тощо.
  3.1.5.   Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань, самооцінки і контролю стану і рівня здоров'я.
  3.1.6. Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Стимулювання позитив­них інтелектуальних почуттів учнів.
    3.1.7.Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє за­своєння на уроці. Збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріа­лом. Відпрацювання практичних дій при вивченні кожної теми.
  3.1.8. Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу. Реалізація програми на основі мотиваційного, операційного та інформаційного компонентів.
     3.1.9. Використання наочності, технічних засобів навчання.
  3.1.10. Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Опора на життєвий досвід учнів. Система роботи з повторенням виучуваного матеріалу.
  3.1.11. Робота з формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров'я, стійких переконань щодо пріоритету здоров'я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуваннями її індивідуальних особливостей.
  3.1.12. Ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров'я.
     3.1.13.   Розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.
     3.1.14.   Виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров'я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та самовдосконалення.
     3.1.15.   Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.
     3.2.  Методика перевірки та оцінки рівня навчальних досягнень школярів.
              3.2.1.   Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.
          3.2.2.   Обізнаність школярів з тривалістю вивчення теми, кількістю, тематикою і термінами прове­дення обов'язкових робіт, термінами та формою проведення тематичних оцінювань.
            3.2.3.   Використання в процесі контролю завдань, які дають змогу комплексно оцінити знання, вмін­ня та навички, правила поведінки учнів у життєвих ситуаціях, емоційно-ціннісне ставлення до навко­лишньої дійсності.
   3.2.4. Об'єктивність оцінювання навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення результатів інспекторського, вчительського і директорського контролів).
3.3.   Стан ведення учнівських зошитів.
3.4.   Стан ведення класних журналів.
4.  Позакласна робота з предмета
4.1.     Організація гуртка, клубів, товариств тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів).
4.2.     Проведення науково-практичних конференцій, тематичних вечорів, зустрічей, днів, тижнів здоров'я, безпеки на дорогах, організація лекторіїв тощо.
5.  Результативність навчально-виховної роботи.
5.1.   Стан виконання навчальної програми.
5.2.   Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загальноос­вітньої підготовки, вимогам програми з основ здоров'я.
5.3.   Спрямованість сформованих результатів навчання на досягнення учнями здоров'я, зберігаючої, соціальної, загально-культурної та інших компетентностей.